Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості.

       Методичне об’єднання класних керівників  ― одна з форм методичної  роботи в школі, що дає можливість  підвищити  рівень фахової майстерності педагогів ,  виявити творчий потенціал класного керівника, вихователя, задовольнити  їхні потреби в актуалізації індивідуального підходу й оригінальних розробок, активізувати  позицію кожного вчителя, забезпечити  колективне вивчення навчально-виховних завдань і творче співробітництво педагогів.  У 2015-2016 н.р.  до складу методоб’єднання входило 11 класних керівників  та класоводів, керівництво роботою здійснювала Щегляк Л.Г.

         Якісний склад членів м/о:

·        вчителів – методистів – 4

·        вища кваліфікаційна категорія – 7

·        спеціалістів  І категорії – 1

·        спеціалістів – 3

·        без категорії – 1

·        звання «старший вчитель» - 1 ,

що свідчить про потужний методичний досвід й

високий рівень професіоналізму членів

 методичного об’єднання.

У серпні 2015 року було  проведено моніторинг  компетентності класних керівників, метою якого було  виявити проблемні питання КК у організації виховного процесу з учнями , з метою організації  педагогічної освіти та самоосвіти

Діагностичний блок містив 11 питань, які стосувалися організації питань:

    Планування виховної діяльності;

    Міжособистісні взаємини у дитячому колективі;

    Педагогічне вивчення учнів;

    Організація роботи з батьками;

    Робота з педагогічно занедбаними дітьми.

Результати  моніторингу узагальнено в діаграмі:

          До планів роботи МОКК та самоосвітньої діяльності педагогами  внесені питання, на яких слід акцентувати увагу:

v Вивчення та аналіз структури міжособистісних взаємин у дитячому колективі;

v Організація індивідуальної роботи з педагогічно занедбаними дітьми;

v Стимулювання учнів у процесі виховної роботи;

v Педагогічне вивчення учнів.

       Працюючи  на підготовчому етапі    над проблемою «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», протягом  2015-2016 н. р. МО  виявило пріоритетні завдання у своїй діяльності :

    Аналіз наукової літератури з проблеми, визначення освітніх стратегій соціалізації особистості у навчально-виховному процесі.

    Відбір пакету методів та методик діагностики соціального портрету учнів різних вікових груп.

    Створення «банку інформації» відповідно до теми та завдань дослідження, - і творчо їх реалізувало .

       Планування методичної роботи здійснювалося  на діагностичній основі, мета якої — виявлення недоліків у практичній діяльності кожного педагога та в розкритті основних шляхів їх подолання й запобігання їм. Під час діагностики враховувалися  виступи вчителів на педагогічних радах і засіданнях методичного об’єднання класних керівників, батьківських зборах. Це допомагало  виявити рівень теоретичних знань класних керівників, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, здатність обстоювати, аргументувати свою точку зору.  Водночас учителі  постійно працювали  над підвищенням рівня психологічної готовності до педагогічної взаємодії з учнями, реалізуючи свої плани самоосвітньої діяльності. 

              Головні зусилля методоб’єднання у минулому навчальному році було зосереджено на наданні реальної, дієвої допомоги педагогам у впровадженні  у виховну роботу школи  по Основним орієнтирам виховання учнів 1 – 11 класів, яка передбачає реалізацію таких напрямів виховання:

v ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

v ціннісне ставлення до природи;

v ціннісне ставлення до людей;

v ціннісне ставлення до мистецтва;

v ціннісне ставлення до праці;

v  ціннісне ставлення до себе,

а також підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, морально - психологічного клімату, які сприяють пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій, оптимізації виховного процесу.   

   На засіданнях методоб’єднання  розглядалися питання , спрямовані на :

§  підвищення  практичної підготовки класних керівників до здійснення особистісно зорієнтованого підходу в системі виховної діяльності;

§  вироблення єдиних вимог у планування виховної роботи;

§  забезпечення системності в роботі,  майстерності, розвиток творчості, нового педагогічного мислення;

§  ознайомлення та впровадження передового педагогічного досвіду;

       А головним завданням  у  роботі класного керівника було  створення умов для розвитку особистості учня. І досягалося  це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі через :

Ø гурткову робота та робота за інтересами;

Ø вивчення умов життя учнів, відвідування вдома, визначення кола спілкування учня в школі та поза нею;

Ø взаємини з батьками;

Ø  проведення виховних  заходів ( КТС, тренінгів, бесід, класних годин, екскурсій , походів).

 За результатами діагностики , слід відмітити позитивні результати виховної роботи з учнівським колективом наступних   класних керівників: Стратій Н.В., Жадан І.В., Ткаченко І.М., Легеня О.Г., Бабенко Н.І., Захарчич Л. Р.

Зменшилась кількість дітей з низьким та середнім рівнями  соціалізації:

1 клас -1 учень (н) , 1 учень(с)

5 клас - 3 учні (н)

8клас – 1 учень (с)

9 клас – 2 учні (с)

10 клас – 1 учень (с)

11 клас - 1 учень (с)

Відповідно збільшилась кількість дітей з достатнім та високим рівнем соціалізації.    

Узагальнені дані подані у таблиці:

Дані результати дають змогу простежити динаміку рівня соціалізації учнів школи:

Слід відзначити, що дані для оцінки рівня соціалізації зібрані за результатами моніторингу, циклограму якого було затверджено на початку навчального року:

·        Моніторинг професійної компетентності класних керівників;

·        Моніторинг рівня вихованості учнів школи. Діагностика обліку зайнятості дітей позашкільною освітою. Зайнятість дітей групи «ризику»;

·        Моніторинг моральних цінностей учнів;

·        Моніторинг визначення стану навчально-виховної роботи з рівня превентивної роботи  щодо вживання тютюну, алкоголю, наркотичних речовин та захворювання на ВІЛ/СНІД, причин поширення негативних звичок серед учнівської молоді 8-11 класів;

·        Діагностика прояву творчого ставлення до участі в позакласних та позашкільних справах;

·        Діагностика професійної спрямованості старшокласників;

·        Тест для батьків «Живіть з дитиною душа у душу».

      Результати цих моніторингів розглядалися на засіданнях МОКК та педрадах і дали змогу не лише дослідити  ефективність виховної роботи в школі, результативність процесу розвитку особистості дитини та формування класного колективу, міри задоволеності учасників навчально-виховного процесу шкільним життям, а намітити перспективи роботи на наступний рік і  спланувати  корекційну діяльність.

          Особливої уваги в минулому навчальному році потребувало вирішення проблеми співпраці з батьками та налагодження роботи учнівського самоврядування. Кожен класний керівник доклав чимало зусиль для творчого співробітництва, підвищення рівня педагогічної майстерності, налагодження співпраці з батьківською громадськістю . Результати опитування батьків щодо оцінки ефективності виховної роботи в школі показали наступне :

         % батьків оцінили «добре»;

         % - «задовільно»

          % - «відмінно»;

                           Позитивні тенденції в роботі МОКК

Відмовившись від традиційних засідань в роботі методичного об‘єднання, МОКК впроваджувало інноваційні форми, методи, засоби і технології, які дали змогу активізувати особистісний потенціал класних керівників, створити умови для пошукової дослідницької діяльності. Серед найпоширеніших й найефективніших форм, які використовувалися  учителями  можна виділити наступні :

·        Тренінги;

·        Психолого-педагогічні семінари;

·        Ділові, рольові ігри;

·        Майстер-класи.

      Аналіз результативності всіх форм методичної роботи, перехід до особистісно зорієнтованої моделі виховання інноваційної особистості свідчать про активізацію пошуків шляхів та дієвість заходів, спрямованих на удосконалення виховної системи, розвиток особистості як вихованця так і класного керівника, вдосконалення майстерності педагогів як вихователів.

Членами МО було:

    Проведено круглий стіл «Аспекти самоосвітньої діяльності вчителя у оновленні змісту і форм  з проблем соціалізації особистості».

    Розроблено  Модель моніторингу  якості виховання  для дослідження ціннісних пріоритетів учнів та їх громадянської активності та циклограму  моніторингу  ціннісної «Я - концепції».

     Проведено методичні навчання  «Комплексна діагностика з питань усвідомлення принципів та перспектив втілення  сталого розвитку»,  «Роль КК  в реалізації  ідей   сталого розвитку» та  психолого-педагогічні  семінари «Методи діагностики  розвитку успішної соціально компетентної особистості та громадянського виховання школярів»,   «Шляхи адаптації та соціалізації дітей переселенців» і «Калейдоскоп методик для здійснення діагностики розвитку соціально компетентної особистості».

    Підготовлено  тезаурус «Складові процесу соціалізації: що означає соціалізувати школяра».

    Створено презентації «Самоосвітня діяльність учителя в системі безперервної освіти» та «Панорама діяльності класних керівників у палітрі виховної системи школи».

Аналізуючи роботу методичного об’єднання класних керівників можна зробити висновок про те, що класні керівники підвищують свою фахову майстерність, мають результативність у роботі з вихованцями, є активними учасниками акцій, проектів учнівського самоврядування.   Недостатньою є робота класних керівників щодо  друку матеріалів з виховної роботи у фахових виданнях.  Сьогодні досить актуальним для багатьох користувачів комп'ютерів, постає питання створення власних демонстраційних матеріалів типу презентації, реклами, відеофільму, Web–сторінки тощо. Тому у наступному навчальному році в план роботи МОКК будуть внесені  майстер-класи  учителя інформатики .

        Аналіз роботи членів методичного об’єднання  дає підставу зробити висновок, що завдання, які випливають із науково-методичної проблеми методичного об’єднання  реалізовано не в повній мірі.  У 2016-2017 навчальному році члени методичного об’єднання класних керівників продовжать роботу щодо :

Ø реалізації науково-методичної проблеми школи ;

Ø підвищення професійної майстерності ;

Ø реалізовувати проектні технології у роботі з учнівськими колективами;

Ø пропагувати творчі доробки з питань виховної роботи на сторінках фахових видань;

Ø продовжувати використовувати інноваційні форми і методи роботи з учнівськими колективами щодо ціннісних ставлень особистості визначених програмою “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України”

Аналіз роботи МОКК за 2017-2018 н.р.