Листя, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений жовтогарячий дощ, який наче наспівує свою коротеньку пісню про Мудрість, Турботу, Ласку, Любов вчителя, яка вогником Віри, Надії та Любові завжди живе в серцях вдячних учнів. У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, митець – у своїх творах, а вчитель – у думках і справах учнів.