Губиниська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство освіти і науки України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Аналіз роботи МО ПК Губиниської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 за 2016-2017 н.р.

Розвиток у школяра самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти – це одне з першочергових завдань сучасної школи. Школа повинна підтримати, захистити дитину, озброїти механізмами, технологіями розробки життєвих стратегій, спрямованих на формування гармонійної компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, вміє повноцінно жити у новому світі, адекватно реагувати на зміни, постійно самовдосконалюється, намагається змінити на краще своє життя та життя своєї країни. А це залежить від тих додаткових якостей, які ми зараз називаємо компетентностями. Важливим результатом якості навчально-виховного процесу має бути оволодіння кожним учнем ключовими компетенціями. Посилення компетентнісної спрямованості, як зазначається у Державному стандарті початкової освіти, створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетенцій учнів, поглиблення їх практичної і творчої діяльності. Компетентнісний підхід до організації навчально-виховного процесу на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях. Реалізація компетентнісного підходу залежить від загальної освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається школяр. 

 

У 2016-2017 н.р. методичне об’єднання вчителів початкових класів продовжувало працювати над науково-методичною проблемою  «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для формування соціальної компетентної особистості молодшого школяра в умовах стандартизації початкової освіти»

          Методична робота була спрямована на підвищення професійної майстер-ності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження ефективних технологій навчання і виховання; створення умов для формування ключових компетентностей учнів та професійної компетентності педагогів. Головним напрямком у роботі методоб’єднання класоводи обрали модернізацію навчально-виховного процесу  шляхом впровадження інтерактивних технологій та новітніх технологій.

 На засіданнях ШМО початкових класів розглядалися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, інформація стосовно проведення навчальних, позакласних занять, щодо змін у веденні класних журналів, велися огляд та обговорення методичної літератури, книг, періодичних видань тощо.

Виходячи із завдань навчально-виховного процесу  МО вчителів початкових класів працювало над вирішенням таких проблем:

*    Роботу  МО  спрямували  на   оволодіння учнями ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно – соціальний та інтелектуальний розвиток кожної дитини;

*    надавали методичну допомогу молодому спеціалісту та підтримувати  позитивні педагогічні починання; працювали над вдосконаленням методичної культури кожного педагога, використання його потенційних творчих можливостей, інноваційної діяльності;

*    покращували роботу з батьками через урізноманітнення форм роботи; сприяли тісній співпраці учительського, учнівського та батьківського колективів у навчанні та вихованні дітей

*    здійснювали науково-методичне забезпечення розвитку освіти;

*    продовжили роботу над розвитком  в учнів самостійного   критичного  та  креативного  мислення,  навичок інтерактивного  здобування      знань;

*    розкривали творчі здібності учнів початкових класів та посилили роботу з слабо встигаючими учнями початкової школи;

*    проводили моніторингові дослідження та аналізували результативність освітнього процесу в школі;

*    забезпечували всебічний розвиток особистості молодшого школяра через зміст навчальних програм та підручників;

*    вивчали індивідуальні особливості, навчальні та пізнавальні  можливості майбутніх першокласників, їх творчий потенціал з метою його подальшого розвитку;

*    організацію  навчального - виховного процесу в початковій школі спрямували  на формування соціальної компетентності особистості учня;

*    постійно використовували здоров’язбережувальні технології  в навчально-виховному процесі для інтелектуального, духовного, естетичного та фізичного розвитку учнів відповідно до нового  Державного  стандарту.

На засіданнях методичного об'єднання вчителі  опрацювали інструктивно-методичні матеріали Міністерства освіти і науки України про організацію навчально-виховного процесу в новому навчальному році, особливості організації навчально-виховного процесу з учнями 1-4-х  класів за оновленими  програмами 2016-2-17н.р. та психолого-педагогічні умови соціалізації дітей молодшого шкільного  віку.

Вчителі МО початкових класів брали участь у інструктивно-методичних нарадах та районних засіданнях МОПК; детально опрацювали матеріали на сайті https://www.ed-era.com щодо ключових змін до оновлених програм з навчальних дисциплін у 1-4 класах. Відповідно класні керівники систематизували зміни до навчальної програми та відобразили їх  у календарно-тематичному плануванні, створили тематичні папки з витягами до Додатку  наказу МОН України від 19.08.2016 №1009, Методичних рекомендацій /Додаток до листа МОН України від 17.08.2016р. №1/9-437, дібрали та склали контрольні перевірні роботи з української мови, математики, літературного читання та природознавства для 1-4 класів згідно Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Для вирішення питання про низький рівень орфографічної грамотності молодших школярів вчителі початкових класів дібрали й систематизували завдання для роботи над орфограмами в 1-4 класах з української мови. Матеріали були надіслані методисту райво Алєксєєвій Н.О.

  Для вчителів початкових класів проводився моніторинг професійної компетентності, діагностування  «Готовність педагога до створення умов соціалізації особистості дитини». Кількість набраних балів членів МО свідчить, що учитель прагне не тільки зрозуміти дитину, але й пізнати її, ставитися до неї з повагою, виявляти толерантну позицію по відношенню до дитини, зацікавленні її успішним зростанням.

          Члени МО початкових класів брали активну участь у житті школи та обговоренні важливих проблем протягом всього навчального року. Згідно складеного плану було проведено 5 засідань методичного об’єднання вчителів початкових класів за такою тематикою:

1. Особливості організації навчально-виховного процесу в початковій школі. Визначення пріоритетних напрямів діяльності школи на сучасному етапі в умовах реалізації Державних стандартів освіти та основних положень Концепції національно-патріотичного виховання

 

2. Технологія створення розвивального соціалізуючого освітнього середовища для здійснення дослідницької діяльності педагогів та учнів як чинник успішної соціалізації учнів: обмін передовими педагогічними ідеями, розвиток творчої співпраці

 3. Результативність діяльності моніторингової служби школи щодо здійснення моніторингових досліджень НВП

4. Ціннісне ставлення до процесу навчання і виховання в процесі реалізації Державного стандарту   початкової освіти та Концепції національно – патріотичного виховання

 

5. Про перевід учнів 1-4 класів. Проведення ДПА в  4 класі. Організація та планування літнього відпочинку учнів – початківців. Про підсумки впровадження оновленого Державного стандарту початкової школи.

         Робота методичного об’єднання була спрямована на удосконалення методичної підготовки, фахової майстерності вчителя, удосконалення методики проведення уроку.

Вже третій рік поглиблено вивчається курс іноземної мови в початковій школі.

Головною метою поглибленого вивчення іноземної мови  є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння вміннями й навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки в типових сферах і ситуаціях.

  Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови розкриває мовні і комунікативні здібності учня, включає основні компоненти: мовну (фонетичну, граматичну, лексичну, орфографічну); мовленнєву ( аудіювання, говоріння, читання і письмо); соціокультурну лінію, що дає можливість набуті знання та уміння використовувати у спілкуванні та пізнанні іншомовних соціокультурних та соціолінгвістичних реалій. Ярош Н.І. розробляє завдання до уроків, які сприяють  розвитку критичного мислення школярів, проводить різні ефективні режими роботи, добирає матеріал для вербального й невербального оцінювання, впроваджує різні форми та методи роботи для розвитку соціокультурної компетенції учнів  та їх  успішного навчання.

Учні 1-3 класів навчаються за підручниками видавництва Лібра Терра для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням за редакцією Марії  Ростоцької та Оксани Карпюк які   сприяють вихованню комунікативних потреб у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, а й для розв’язання певних проблем власної життєдіяльності. Комунікативна, освітня, виховна і розвивальна цілі оволодіння змістом реалізуються через навчальні тексти й діалоги як основні мовленнєві одиниці.  Вони містять як змістову, так і мовну інформацію. Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови зміст підручників  сприяє тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, а й сприяв глибшому розумінню власної культури та її ролі у духовному і моральному розвитку людства.

Практичні заняття показують, що вивчення іноземних мов з раннього віку сприяє розвитку інтелекту дитини в цілому, розширенню обсягу пам’яті, розвитку фонематичного та інтонаційного слуху.

У травні  на належному рівні пройшов семінар-тренінг  у нашій школі, основною метою якого було показати значення поглибленого вивчення англійської мови для молодших школярів в розвиваючому соціалізуючому середовищі. Були представлені відеофрагменти уроків у 1 та 3 класах з різними рухавками та 4 види рольових ігор. Ярош Наталія Іванівна підготувала методичний посібник «Формування комунікативних здібностей через рольові ігри на уроках англійської мови в початкових класах».

У Всеукраїнському конкурсі «Грінвич» брали участь вісім  учнів 3-4 класів. Із них 5 третьокласників відзначені Дипломами учасників конкурсу, а 3 четвертокласників відзначені  Дипломами  та нагороджені цінними подарунками «Словник англійської мови»: Блящук М., Рулевська Т., Сорока Т.

       Аналіз роботи МО вчителів початкових класів за минулий рік показав, що підвищився науково теоретичний та методичний рівень викладання предметів, посилилася увага до виховної та розвивальної функції навчання, до пошуку його ефективних форм і методів.

     Методичну майстерність вчителі початкових класів підвищували шляхом участі у роботі методоб’єднання школи та науково–методичних та психолого– педагогічних семінарах району, шляхом самоосвіти. Але незмінними видами роботи залишаються відкриті уроки, майстер-клас, круглі столи.

У складі методичного об’єднання працює 4 вчителі.

Якісний склад вчителів:

Вчитель-методист – 2

Старший вчитель – 1

Спеціаліст – 1

Три вчителі мають вищу освіту, 1 учитель має середню спеціальну освіту.

   Другий  рік працює в початковій школі Жадан І.В. на посаді класного керівника 1 класу. Відповідно був складений і реалізований план роботи з молодим фахівцем. Всі досвідчені вчителі надавали їй допомогу в програмно-методичному забезпеченні викладання навчальних предметів в 1 класі за оновленою програмою, укладанні нормативно - правової бази процесу навчання, надання методичної допомоги в організації самоосвіти, консультативні заняття та співбесіди з методики проведення уроку та його вдосконалення:

- підвищення ефективності якості уроку;

- розвиток пізнавальної діяльності та активності першокласників;

- використання зорієнтованого особистісного підходу для формування основних ключових компетентностей учнів направлених на соціалізацію молодшого школяра.

Зусилля вчителів початкових класів спрямовані на розвиток пізнавальної  самостійності учнів, формування творчої особистості. Кожен педагог як творець та ініціатор уроку забезпечує навчально-виховний процес таким змістом, який максимально сприяє активізації всіх видів діяльності учнів.            Серед зазначених завдань на поточний рік важливе місце займає і питання про самоосвітню діяльність членів МО. Тому за цей період створювалися умови для професійного зростання, самоосвіти, дослідницької та теоретичної діяльності вчителів початкових класів.

      Кожен вчитель початкових класів працював над своєю науково-методичною  проблемою, підвищував свою кваліфікацію через різні форми і види навчально-виховної діяльності, створював свою творчу лабораторію, брав участь у предметних тижнях, працював з нормативно-правовими документами та практично втілював її в свою повсякденну роботу.

Організація самоосвіти вчителів

методичного об’єднання вчителів початкових класів

Губиниської ЗОШ №1 в 2016/2017 н.р.

 

з/п

Прізвище, ім’я , по батькові учителя

 

Клас

Методична проблема, над якою працює вчитель

Форма узагальнення

1.

Попелло

Ірина Олександрівна

3

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів в системі інтегрованого навчання

Виступ  на МО ПК

«Нестандартні уроки читання»

 

2.

Тараненко
Наталя Григорівна

 

 

4

Розвиток соціальної компетентності молодшого школяра в навчальному середовищі через розвиток творчих здібностей та природних задатків.

Виступ на МО ПК, добірка завдань для розвитку творчих здібностей молодших школярів.

3.

Жадан

Ілона

Вікторівна

 

1

Дидактична гра як метод навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів

Добірка інтерактивних ігор

 

 

4.

Стратій

Ніна Василівна

 

 

2

Формування в учнів цілісної картини світу через проведення інтегрованих та бінарних інтегрованих уроків

Розробки конспектів інтегрованих уроків

 

Жадан І.В. (класний керівник 1 класу) уклала Програму вивчення рівня адаптації учнів 1 класу відповідно до Положення щодо проведення ППК; провела тематичні засідання батьківського лекторію з питань адаптації першокласників та труднощів, шляхи їх усунення; підготувала ІМД «Психологічний комфорт у навчанні як умова ефективної соціалізації учнів»; інформбуклет «Моральне виховання  в творчому доробку Софії Русової»; організувала діючий консультативний пункт для батьків 1 класу; постійно проводила корекційно-розвивальну роботу з учнями, які мають проблеми в адаптації (заняття на підвищення самооцінки учнів, на самопізнання, тренінг спілкування); підготувала добірку інтерактивних ігор в 1 класі з самоосвіти «Дидактична гра як метод навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів».

Протягом року класний керівник 1 класу вела спостереження за адаптацією першокласників до школи, проаналізувала і узагальнила результати діагностики на 1-му етапі ППК, підготувала психолого-педагогічну характеристику класу та кожного учня й наголосила на діагностичному інструментарії психологічного супроводу адаптації учнів. Продовжила роботу по адаптації першокласників  до навчання на ІІ етапі з поглибленим вивченням особистості: діагностику рівня особистісної адаптації учня та шкільної мотивації; вивчала індивідуально-типологічні риси особистості (характер, темперамент), інтелектуальну сферу школярів та вела обліково-звітну документацію, що допомагала ранньому виявленню дітей причин дезадаптації (Пащенко Д.).  Учень важко звикнув  до школи,  він потребує постійної особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку батьків.

 За результатами бесіди з батьками про причини відставання у навчанні та часткове дотримання вимог Державного стандарту освіти Пащенко Д. пройшов обстеження районної медико – педагогічної комісії на базі Новомосковської ЦРЛ. Йому рекомендовано повторний курс навчання в 1 класі, від якого мама відмовилася. Тому учень продовжить навчання в 2 класі за скоригованою навчальною програмою.

   Першокласники пройшли  ІІІ завершальний етап. Вчитель здійснив психологічний супровід дітей та корекційно-розвивальну роботу з учнями, що мали труднощі в адаптації.

На кінець навчального року всі учні засвоїли програмовий матеріал і переведені до 2 класу. Високий рівень навчальних досягнень мають Головко Д., Лебідь Є., Чабаненко Д. Слабо засвоїв програмовий матеріал Пащенко Д.

Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року. Результати перевірки відображені в таблиці.

Навчальний предмет

К-сть учнів

Присутні

Відсутні

В

%

Д

%

С

%

П

%

ЯЗ

Навчання грамоти (читання)

16

16

-

7

43,8

3

18,8

-

-

6

37,4

62,5

Навчання грамоти (списування)

16

16

-

3

18,8

8

50

3

18,8

2

12,4

68,8

Математика

16

12

4

7

58,4

3

25

1

8,3

1

8,3

83,4

 

Отже, адаптація учнів 1 класу пройшла успішно, програмовий матеріал учні засвоїли. Жадан І.В. слід попрацювати з учнями над усуненням прогалин у навчанні та провести корекційно-розвивальну роботу по усуненню початкового та середнього рівня навченості першокласників.

      Системну роботу проводила класовод і з батьками першокласників: моніторингові дослідження «Готовність дитини до школи», «Пріоритети в шкільному вихованні», «Зайнятість дітей в позаурочний час», діяв консультативний пункт для батьків. Здійснено підсумок адаптаційного періоду: діагностики самооцінки, мотивації, статусу в колективі, рівень адаптованості та тривожності учнів 1 класу, шляхи подолання утруднень.

У 2016-2017н.р (з 15.05.17р.) Ілона Вікторівна пройшла курси перепідготовки в ДОІППО і підвищила свій професійний рівень з теми «Актуальні проблеми вивчення освітніх галузей відповідно до Державного стандарту початкової освіти»

        Стратій Ніна Василівна працювала над проблемою «Формування в учнів цілісної картини світу через проведення інтегрованих та бінарних інтегрованих уроків» та провела інтегровані уроки в 2 класі. У своїй роботі використовує досвід Дашковської Т.М.

Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної вдумливої особистості через впровадження активних форм і методів навчання.

Актуальність досвіду зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей та обдарувань.

Для активізації пізнавальної діяльності другокласників вчитель широко використовує ігрову діяльність. Ігри проводяться систематично, різноманітність їх зростає, а завдання змінюються, ускладнюються. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичній ситуації, що поповнює запас її понять, уявлень, розвиває фантазію. Ігрові вправи «П’ять слів – три слова», «Мозковий штурм», «Хвиля», «Кубування», «Скринька скарг», «Кутки», «Якби я був …», «Допитлива Ворона» формують у другокласників стійкий інтерес до знань.

Особлива увага у 2 класі приділялась проектній діяльності з природознавства, яка допомагала створювати умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, сприяла формуванню інформаційної та соціальної компетенції. Корисне самостійне здобування знань, їхня систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, уміння працювати в колективі, аналізувати результати діяльності, формувати навички аналітичного погляду на інформацію, вміння бачити проблему й ухвалювати рішення, створювати певний унікальний кінцевий продукт відбувається саме через метод проектів. З природознавства у 2 класі були проведені уроки-проекти «Рослини-символи України», «Підготовка тварин до зими», «Рослини-первоцвіти», «Червона книга України».

На відкритому уроці-дослідженні «Птахи восени» учні ознайомилися не лише із життям птахів восени, з природними змінами в їхньому житті, перелітними та осілими птахами своєї місцевості, а й вчилися формувати компетентності: ключові (вміння вчитися - самоорганізовуватися   до   навчальної  діяльності   у   взаємодії,  прагнення здобувати нові знання;   соціальні   -   продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;  загальнокультурні - дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися в контексті змісту самостійно опрацьованого матеріалу підручника; здоров'язбережувальні  (життєві навички, що сприяють соціальному  здоров'ю)   -  слухати  пояснення   вчителя), а також виготовляли кольорові  ілюстрації вивчених птахів в природньому середовищі.

Реалізацію компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів 2 класу української мови  вчитель реалізовувала через ефективні методи та прийоми, засоби навчання, пошукові раціональні форми організації навчальної діяльності, що формують навчально-пізнавальну діяльність. Ніна Василівна створювала проблемні ситуації, добирала творчі завдання, які інтригували учнів та спонукали їх до діяльності. Цікавим для другокласників стало знайомство зі словами-паліндромами, анаграмами, фразеологізмами, доречним вживанням ь, прислів’ями про українську мову. Також використовувала природознавчі цікавинки «Маленький промінчик з планети Сонце», «Цілющі властивості такої води», «Що таке дощ?», «У якої рослини найбільший листок?», «Плоди хлібного дерева», «Чим чує коник-стрибунець?», які викликали в учнів подив, здивування, стурбованість та формували стійкий інтерес до навчання і спонукали до навчально-пізнавальної діяльності.

Інсценізація казок «Рукавичка», «Червоний Капелюшок» як інтеграція освітніх галузей «Комунікації», «Пізнання», «Мова», «Театральна творчість» розкрили творчий потенціал учнів, створили чарівну казкову атмосферу, сприяли кращому розвитку естетичного смаку кожного учня. Щиро прозвучало слово про рідну мову «Наше диво калинове – українська рідна мова», діти були активними учасниками вікторини  «У дивосвіті казок», конкурсу малюнків «Казка завітала до нас». Також цікаво пройшов брейн-ринг на кращого знавця рідної мови, конкурс на кращого «каліграфа» та «мовознавця».

Велику увагу приділяла вчителька і патріотичному вихованню свідомого громадянина, культурі  міжнаціональних взаємин, формуванню потреби та уміння жити в громадському суспільстві,  духовності та фізичній досконалості, моральній, художньо-естетичній культурі. Саме тому вчасними та високоморальними були бесіди з дітьми «Що я знаю про державні та народні символи України», конкурс віршів до Дня вишиванки, «День добра та милосердя», конкурс малюнків «Моя Батьківщина», гра-ланцюжок «Я маю право…», ситуаційно-рольова гра «Мій товариш захворів» тощо.

Стратій Н.В. взяла участь в РМО Спаській ЗОШ на тему «Формування читацької компетентності на уроках літературного читання в початкових класах згідно оновленої програми та «Вимог до контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» (23.11.2016р.); підготувала виступ на МО «Формування в учнів цілісної картини світу через проведення інтегрованих та бінарних уроків», «Система повторення як засіб підвищення якості загальноосвітніх умінь та навичок»; ТС «Психологічний комфорт у навчанні як умова ефективної соціалізації учнів».

            Попелло Ірина Олександрівна працювала над проблемою «Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів в системі інтегрованого навчання».

          Метою інтегрованих уроків є формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально – виховної функції навчання. У результаті побудови і проведення уроку на інтегрованому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Адже на уроках дітям цікаве все живе та складне.

На уроках для дітей постійно створюється ситуація успіху для розвитку особистості, надається можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, відчуття радості та задоволення від діяльності.

        За період навчання в 3 класі часто проводилися нестандартні уроки: урок-конкурс на кращого читача, урок-казка (інсценізація прочитаного); брейн-ринг з української мови; конкурс «Самий розумний»; урок-ранок «В осінні барви-шати вдяглись ліси й поля», бібліотечний урок з позакласного читання «Газети, журнали читай, розуму набирай». Під час обговорення прочитаного  проводилися  літературні ігри, в процесі яких розвивалися моральні, вольові та інтелектуальні риси особистості школярів. Велике значення мали конкурси на кращий малюнок за прочитаним твором, декламування віршів, користування довідковими джерелами. На  уроках читання діти навчаються із великим бажанням, про що свідчить якісний показник – 88,2%.     

       Цікаво пройшли урок-звіт з природознавства «Запитаймо у матусі природи» та навчальний проект «Вода-руйнівник чи рятівник?». Діти самостійно добирають матеріали з теми, готують виступи в групах та творчо їх захищають. Навчальні ситуації, дискусії на уроках, розв’язання різних завдань  та проблем спонукають дітей до активного обміну думками, створюють творчу атмосферу на уроках, підвищують пізнавальний інтерес до виучуваного.

       Ці види роботи допомагають дітям виявляти ініціативу, спонукають до самостійності, потребують творчості, формують читацькі навички. Діти набувають життєвого досвіду, вчаться організовувати навчально-пошукову діяльність. Ведеться тісна співпраця з батьками.

       Попелло І.О. на засіданнях МО висвітлила питання «Розвиток цілісного мислення молодших школярів у НВП з використанням ідей гуманної педагогіки та національного виховання С.Русової»; виступ для методичних навчань учителів з питань освіти для сталого розвитку «Освіта для сталого розвитку – в життя» на тему «Запровадження «наскрізного» навчання» як складова в контексті освіти для сталого розвитку за матеріалами Висоцької О.Є.»; виступ «Формування моральних цінностей інноваційної особистості школяра, її, громадянської компетентності як важлива складова соціалізації особистості в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання» та  з досвіду роботи «Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів в системі інтегрованого навчання».

   Тараненко Наталя Григорівна в цьому році працювала над проблемою «Розвиток соціальної компетентності молодшого школяра в навчальному  середовищі через розвиток творчих здібностей та природних задатків». В своїй практиці використовує педагогічний досвід С.П. Логачевської «Індивідуалізація та диференціація навчання учнів у звичайному класі».

Взяла участь в інструктивно-методичній нараді РМО ПК 921.10.1016р.); семінарі для керівників ШМО у Вільненському НВК (10.11.2016Р.) на тему «Нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в 2016-2017н.р. Реалізація компетентністного підходу в навчанні молодших школярів з української мови» ; Губиниській ЗОШ №2 з теми «Формування математичної компетенції на уроках математики в початкових класах згідно оновленої програми та «Вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»; Миколаївській ЗОШ з теми «Застосування інформаційно-комунікативних технологій навчання як засіб формування ключових компетенцій на уроках природознавства» та «Орієнтовні вимоги та рекомендації щодо проведення ДПА  в 4 класі»

Тараненко Н.Г. узагальнила вивчення контингенту учнів 4 класу (майбутнього п’ятого): соціометричне дослідження колективу, діагностику мотивації до навчання, діагностування та вивчення рівня сформованості пізнавальних процесів учнів; провела повторну діагностику самооцінки, мотивації, статусу в колективі, рівень адаптованості та тривожності учнів 4 класу. Слід продовжити роботу над проблемами адаптації майбутніх п’ятикласників в умовах стандартизації та оптимізації освіти. Вчитель проводила діючий консультативний пункт для батьків та висвітлювала і обговорювала питання адаптації школярів на батьківському всеобучі.

Підготувала та провела анкетування для батьків з питань підготовки до школи майбутніх першокласників.

        Наталя Григорівна виступала на педрадах школи з питань «Створення розвивального соціалізую чого освітнього середовища для розвитку дослідницьких здібностей молодшого школяра», «Про підсумки моніторингових досліджень у НВП за І семестр»,  «Формування моральних цінностей інноваційної особистості школяра, його громадянської компетентності як важлива складова соціалізації особистості в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання». Підготувала виступ на МО з досвіду роботи «Розвиток соціальної компетентності молодшого школяра в навчальному середовищі через розвиток творчих здібностей та природних задатків» та провела відкритий бінарний урок «Особливості природи Тихого океану» (природознавство, математика). Вчитель показала високу майстерність та творчий підхід у проведенні уроку, використовуючи інноваційні методи навчання. У творчій лабораторії вчителя зібрані навчальні проекти з природознавства, завдання для олімпіади з математики та Конкурсу знавців з української мови ім. П.Яцика, перевірні контрольні роботи з навчальних предметів.

       Також членами МО підготовлені виступи на засідання МО згідно плану, сплановано і проведено виховні заходи, предметні тижні; стан перевірки учнівських зошитів, класних журналів; проведено моніторингові дослідження для батьків та учнів.

      Членами МО підготовлені та проведені відкриті уроки та виховні заходи до тижня рідної мови, Тижня початкової школи з прав дитини, Тижня олімпійського руху, Дня української мови та писемності, уроки з основ здоров’я та ЦО.

      Учні початкової школи активно брали участь у виховних заходах школи згідно запланованих місячників, тижнів, рейдів та декад. Проведенню заходів сприяло поєднання: учитель-діти-батьки, що допомагало згуртовувати дитячі колективи та залучати батьківську громаду до шкільного життя їхніх дітей.

      7 учнів початкових класів мають високий рівень навчальних досягнень (13,2%): Гаврюшина Д., Кончаківський М.. Кравець Д., Заіка Д. (2 кл.); Левченко А. та Легеня Н. (3кл.), Рулевська Т. (4 кл.), що вище на 5,2% проти минулого року. Ці діти мають стійкий інтерес до знань, високу пізнавальну активність та результативність у всіх видах навчальної діяльності, адекватну самооцінку та прагнення до саморозвитку й самовдосконалення.

    Успіхи учнів 1 класу оцінювалися вербально, але за наслідками перевірних робіт високі показники мають Чабаненко Д., Головко Д., Лебідь Є.  В кінці І та ІІ семестрів, на кінець навчального року вчителями проводився аналіз успішності навчальних досягнень учнів 2-4 класів,  експертиза навчальних досягнень та порівняльний аналіз.

Порівняльна експертиза навчальних досягнень

учнів початкових класів протягом п’яти  років

 

 

Рік

Рівень навчальних досягнень учнів

1 – 3

%

4 – 6

%

7 – 9

%

10- 12

%

7 –12

%

2012/2013

0

0

66

14,10

214

45,73

188

40,17

401

85,68

2013/2014

0

0

44

11,49

169

44,13

170

44,38

339

88,51

2014/2015

3

0,8

72

 

18

 

164

43

151

38,2

315

80,77

2015/2016

3

8,83

97

26,8

51

14,09

79

21,82

255

70,44

2016/2017

0

0

54

20,38

147

55,47

69

26,04

216

82%

З таблиці видно, що якісний показник навчальних досягнень учнів початкового рівня не виявлено, середній рівень знизився на 6,4%, достатній – підвищився на 41,4%, високий піднявся  також на 4,2%. Якісний показник за рік підвищився   майже на 12,4%  в порівнянні з 2015/2016 н. р.

         З метою контролю за рівнем сформованості усних обчислювальних навичок наприкінці  року були проведені перевірні контрольні роботи в 1-4 класах, які являються окремим видом тематичної перевірки. Обсяг цих робіт містив 12 арифметичних операцій, що відповідають програмовим вимогам. Усні  обчислювальні навички учнів 1 класу перевірялися на табличних випадках додавання і віднімання в межах 10.

Клас

К-сть учнів

Присутні

Відсутні

В

%

Д

%

С

%

П

%

ЯЗ

1

16

12

4

7

58,4

3

25

1

8,3

1

8,3

83,4

2

17

17

-

7

41,2

10

58,8

-

-

-

-

100

3

17

16

1

7

43,8

6

37,5

3

18,7

-

-

81,3

4

19

18

1

8

44,4

7

38,9

3

16,7

-

-

83,3

Всього

69

63

6

29

46

26

41,3

7

11,1

1

1,6

87,3

 

  За результатами перевірки учні 1-4 класів мають такий показник ЯЗ сформованості обчислювальних навичок – 87,3%, що на 20,1% вище від минулого року (67,2%).

      З наведеної таблиці видно, що з 69 учнів 1-4 класів перевірялися 63 учні. Високий рівень мають 29 учнів (46%), достатній – 26 учнів (41,3%), середній – 7 учнів (11,1%), не сформовані навички у 1 учня (1,6%) (Пащенко Д. -1 клас). Класоводу Жадан І.В. пропонується організувати індивідуальні заняття для цього учня.

    Поточна перевірка техніки читання перевірялася в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками у 69 учнів початкових класів. Під час читання текстів до уваги бралися виразність, правильність, спосіб читання, технічна та смислова сторони читання: розуміння учнями значень переважної більшості слів, фактичного змісту прочитаного, відповідних параметрів розуміння тексту (точність, повнота, глибина), розуміння учнями ідеї, основної думки художнього  твору, вміння давати оцінку подіям у тексті, вчинкам персонажів, художнім образам. Для читання учням пропонувалися незнайомі художні тексти, які у кожному класі відрізнялися складністю змісту, мовою твору, побудовою речень, обсягом ( у 2 класі – 120-150 слів; у 3 класі – 180-210 слів; у 4 класі – 240-270 слів). Підсумкова перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснювалася індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі доступного для розуміння учнями цієї вікової категорії текстів (обсяг тексту: 60-90 слів).

       У першому класі (вч. Жадан І.В.0) в норму читання вкладаються  10 учнів, що становить 62,5%. З них вище норми читають 7 учнів (43,8%), вкладаються в норму 3 учні (18,8%). У другому класі (вч. Стратій Н.В.) перевірялися на тексті Н. Неділько «Хто справжній друг?» (145 слів) 14 учнів вкладаються в норму читання (82,4%), з них вище норми – 10 учнів (58,8%), середній рівень мають 3 учні (17,7%). В третьому класі (вч. Попелло І.О.) перевірялися на тексті В.О.Сухомлинського «Материна нива» (197 слів) 17 учнів. В норму читання вклалися 13 учнів (76,6%), вище норми – 11 учнів (64,7%), не досягли норми – 4 учні (23,5%), із них Покотило Б. має початковий рівень читацьких навичок. У четвертому класі (вч. Тараненко Н.Г.) перевірялися на тексті В.О.Сухомлинського (266 слів) норму читання мають 13 учнів (68,4%), вище норми – 11учнів (57,9%), середній рівень – 5 учнів (26,3%), початковий рівень – 5 учнів (27,8%). Результати перевірки відображені в наступній таблиці:

Клас

К-сть учнів

Присутні

Від

сутні

Нижче норми

%

Норма  читання

%

Вище норми

%

яз

1

16

16

-

6

37,5

3

18,8

7

43,8

62,5%

2

17

17

-

3

17,7

4

23,5

10

58,8

82,4%

  3

17

17

-

4

23,5

13

76,6

11

64,7

76,6

4

19

19

-

6

31,6

3

15,8

11

57,9

73,7%

Всього

69

69

-

19

27,5

23

33,3

39

56,5

89,8%

     

  Як видно з таблиці у 1 класі ще не всі учні мають сформовані навички читання. Тому вч. Жадан І.В. слід продовжити роботу над формуванням читацьких навичок з учнями, що не вкладаються в норму читання. 

Слід відзначити, що якісний показник щодо сформованості навичок читання 1-4 класів становить 89,8%, що вище проти минулого року на 16,9%  та на 23,1% проти І семестру (66,7%), причому в учнів 2 класу найвищий- 82,4%, що свідчить про високий рівень сформованості читацької компетентності.  В 3 класі – 76,6% проти 78,3%, в 4 класі – 73,7% проти 78,9%, що свідчить про потребу у розвитку інтересу до читання та системне формування читацьких умінь та навичок молодших школярів.

Вчителям початкових класів постійно надають допомогу бібліотекарі школи та селища Лялька Т.М.  та Бессараб Н.М., які популяризують художню літературу та періодичні видання для підвищення пізнавального інтересу молодших школярів. Проте батькам та вчителям треба проводити роз’яснювальну роботу щодо підвищення навичок читання та стійкого інтересу до читання, не дивлячись на зацікавленість дітей телебаченням та ІНТЕРНЕТ- мережею.

    Класні керівники розвивають творчі здібності молодших школярів. Цьому сприяють проведені в школі математичні олімпіади для 3-4 класів, всеукраїнських конкурсів знавців рідної мови ім. П.Яцика, з математики «Кенгуру», з англійської мови «Гринвич»

У першому турі ВУО з математики брали участь   14 учнів:  5 учнів третього класу і  9 учнів  четвертого класу.

Найкращі роботи були у Рулевської Тіни - 39 балів із 40 можливих (4 клас) і у Сереженко Поліни  (3 клас) -28 балів із 30 можливих.

У І (шкільному) етапі XVІІ  Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика брало участь      12 учнів   3-4 класів, що характеризує стабільність участі учнів у конкурсі та динаміку зростання учасників.

     Кількісний склад учасників подано в таблиці:

Клас

Кількість учнів

Динаміка участі

3

6

+3

4

6

 

 

     Учениці 3 класу Легеня Н. та  Сереженко П. набрали 22   із 27 можливих балів, а у 4 класі краще виконали роботу Гордієнко Д. та Рулевська Т., набравши  27 балів із 30 можливих. Рулевська Т. та Легеня Н.  стали учасниками   ІІ етапу районного ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Науменко Ярослав брав участь у районному Конкурсі знавців олімпійського руху та посів 5 місце.

·      У Всеукраїнському конкурсі «Грінвич» брали участь вісім  учнів 3-4 класів. Із них 5 третьокласників відзначені Дипломами учасників конкурсу, а 3 четвертокласників відзначені  Дипломами  та нагороджені цінними подарунками «Словник англійської мови»: Блящук Максим, Рулевська Тіна, Сорока Тихон.

·  до участі у Всеукраїнському конкурсі «Кенгуру - 2016» залучено 10  третьокласників, із них 4 мають золотий сертифікат, а решта – срібні у різних номінаціях та 7 учнів четвертого  класу нагороджені срібними сертифікатами.

·        У районних змаганнях з шахів перше місце посів Цирулік О, а нагороджений кубком – Сорока Т. (4 клас)

 

За І семестр проведено моніторинг навченості учнів з базових дисциплін та проведено порівняльний аналіз з І семестром за минулий рік.(Аналіз додається)

        Членами МОПК були проведені загальношкільні родинні виховні заходи: «Усний журнал Велич народного подвигу до Дня партизанської слави» (підг. Тараненко Н.Г.), Свято картоплі (підг. Попелло І.О.), «До нас завітав Святий Миколай» (відп. Жадан І.В.),  «Чарівні слова про мову» (відп. Стратій Н.В.) тощо.

          Значну увагу вчителі початкових класів приділили проведенню інтегрованих уроків, які є ефективною формою організації навчального процесу,  яка використовується для систематизації знань у сучасній школі, оскільки на таких уроках відбувається синтез знань з різних дисциплін, внаслідок чого утворюється нова якість, нерозривне ціле, що досягнуте широким і поглибленим взаємопроникненням цих знань. Основні властивості інтегрованих уроків – універсальність, синтетичність. Інтегрований урок має психологічну перевагу: він пробуджує інтерес до предмету, знімає напругу, невпевненість, сприяє свідомому засвоєнню та формує творчі здібності учнів, що є дуже важливим для початкової освіти.

Тараненко Н.Г. провела відкритий урок «Особливості природи Тихого океану» (інтеграція природознавство, математика);

Стратій Н.В. розробила і провела в 2 класі три інтегрованих уроки:

 1.Тема. Птахи восени. (Природознавство, трудове навчання)

 2.Тема. Що за диво ці казки. (Читання, образотворче мистецтво, музика)

 3.Тема. Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Правила безпечного перебування на сонці. Перша допомога при сонячному ударі й сонячному опіку (Основи здоров’я, природознавство);

Попелло І.О. Інтегрований урок з позакласного читання;

Жадан І.В. «Доповнення нерівностей. Розпізнавання геометричних фігур. Написання вивчених цифр».(математика , трудове навчання).

Таким чином, вчителі початкових класів забезпечили засвоєння програмового матеріалу на достатньому та високому рівнях. Використання різноманітних форм організації навчально-виховного процесу дозволило учителям підвищити в учнів інтерес до навчання, а завдяки використанню ІКТ -  покращити результативність навчання.

 

          Всі вчителі початкових класів брали участь у вебінарах онлайн-проекту Видавництва «Ранок» «Інтерактивна школа творчого вчителя» та отримали відповідні сертифікати за зимову сесію: 16 січня–28 січня 2017 р.

Тараненко Н.Г.: Математика. 4 клас. Методика формування вмінь розв’язування задач на знаходження невідомих за двома різницями. Методика формування вмінь розв’язування задач на пропорційне ділення

Я у світі. 4 клас. Способи організації навчальної взаємодії на прикладах

уроків Людина має творити добро

Природознавство. 4 клас. Сучасний учень початкової школи: труднощі

та шляхи подолання. Від задуму до реальності. (Організація проектної діяльності)

Інформатика. 2-4 класи. Алгоритми та їх виконавці;

Попелло І.О.: математика, природознавство

Стратій Н.В.: математика, інформатика. Алгоритми та їх виконавці.

Жадан І.В.: математика, навчання грамоти.

 

         Членами МО було проведено діагностику соціальної компетентності та цінних орієнтацій за методикою «Ціннісні орієнтації» М. Рокича.

Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що у ієрархії цінностей опитуваних переважає активний спосіб життя, освіченість, вихованість, чесність, дбайливість, дисциплінованість, відповідальність, які відображають активну громадську позицію у своєму та у суспільно-політичному житті. Значущість краси природи і мистецтва(0%) та життєвої мудрості (0%)  дещо втрачає свою вагу.

Можна скласти наступний портрет ідеалу для вителів – активні, досвідчені, зрілі в судженнях, обирають здоровий спосіб життя,  мають гарні стосунки в сім’ї, але мало звертають увагу на красу природи, не вистачає часу на  організацію дозвілля.

Для учнів початкової школи також були проведені різні моніторинги: вивчення соціалізованої особистості учнів «Рівень соціальної адаптації до життя» (співвідношення адаптації та індивідуалізації, 1 клас); самодіагностика сформованості загальнолюдських якостей школярів Самооціночна методика «Карта сформованості загальнолюдських якостей»; моніторинг рівня вихованості учнів початкової школи; облік зайнятості дітей позашкільною освітою; анкетування учнів 4 класу з метою вивчення самооцінки учнів та підготовки до 5-го класу. (результати моніторингів додаються).

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.

За результатами ДПА з української мови якісний показник становить 68,4%, з математики  - 68,4%, з читання становить 68,4% , що свідчить  про незначну розбіжність  з річним оцінюванням. 31,6% учнів отримали бали середнього рівня з української мови, 31% - з літературного читання, 26,3%  -  з математики, решта – бали достатнього (52,6% - з української мови, 31% - з літературного читання і 26,3% - з математики) та високого рівня (15,8% - з української мови, 36,8% - з літературного читання, 52,6% - з математики). Початковий рівень з математики має 1 учень (5,3%)– Нинич Микита.

Результати проведення ДПА з української мови подано в таблиці: 

Учнів у класі

 

Учнів, які писали роботу

Високий рівень

Достатній рівень

Середній рівень

Низький

рівень

Аналіз

 

 

Кількість

 

%

 

Кількість

 

%

 

Кількість

 

%

 

Кількість

 

 

%

 

диктант (списув.)

мовні завдання

твор. роб.

без пом.

1 пом.

2 пом.

3-6  пом.

закр. завд.

відк. завд. І

відкр. завд. ІІ

виконав

 

частково

 

не викон

 

викон

не вик.

 

викон

 

частк.

 

не вик.

 

викон

 

частк.

 

не вик.

 

19

19

3

15,8

10

52,6

6

31,6

0

0

7

6

4

2

14

5

14

4

1

6

6

7

1

12

6

Всьо-го

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За результатами ДПА з української мови , якість знань учнів становить 68,4 %, з них високий рівень продемонстрували 15,8% учнів, достатній - 52,6%. Середній рівень навченості в 31,6% учнів, що свідчить про результативність засвоєння знань з української мови. В порівнянні з СО 3 учні підвищили рівень з середнього на достатній, і 2 учні з достатнього на високий.

 Результати атестаційних робіт з української мови показали, що більшість учнів 4 класу вміють списувати тексти з пропущеними буквами на вивчені орфограми, перевіряти ці слова, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії тощо. Труднощі  у дітей викликала творча робота, вміння   висловлювати власну думку за допомогою різних мовних засобів, відповідно до державних вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів із зазначеного предмета.

Блоком утруднень для учнів 4 класу стали завдання на  запис математичного виразу словами, вживаючи прийменники до, від. 

Результати проведення ДПА з літературного читання подано в таблиці:

 

 

Якісний показник  ДПА з читання становить 68,4% учнів, з них високий рівень продемонстрували 36,8% учнів, достатній – 32%, середній – 31%, В роботах з літературного читання  учні допустили помилки при встановленні відповідності між компонентами, пошуку короткої відповіді на питання та показали низьку техніку читання. Два учні(10,5%) не виконали творче завдання.

 Результати проведення ДПА з математики подано в таблиці:

Всього

учнів

Виконали

роботу

Висо-

кий

Достат-

ній

Сере-

дній

Почат

ковий

Вис+

дост.

Види типових утруднень в завданнях

0

балів

1

бал

2

бали

3

бали

 19

 19

 11

 2

 5

 1

 13

Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів ( 3 завд.)

 0

 2

 4

 13

 

 

 

 

 

 

 

Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 комп. (2  завд.)

 6

 

 

2

 2

 

 

3

 11

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання відкритого типу з короткою відповіддю (геом. завд.)

 5

 8

 6

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача)

 7

 1

 1

 10

 

За результатами державної підсумкової атестації з математики  з 19 учнів 13 мають високий та достатній рівні, що становить 68,4% і свідчить про достатній  рівень засвоєння учнями математичної освіти. В роботах з математики були допущені помилки у завданні відкритого типу на встановлення послідовності (порядок і обчислення значення числових виразів), при розв’язанні геометричної задачі на знаходження периметра прямокутника та розв’язання задачі з розгорнутою відповіддю.

В цілому, учні 4 класу продемонстрували високий та достатній рівні знань з української мови – 68,4 %,  літературного читання – 68,4%  та 68,4% – з математики і підтвердили свої знання. Такі результати свідчать про  засвоєння учнями програмового матеріалу з вищезгаданих  дисциплін.

 

Аналіз роботи свідчить, що за минулий рік значно підвищився методичний рівень викладання навчальних предметів, посилилась увага до виховної та розвивальної функції навчання, до пошуку його ефективних форм і методів. Успішне засвоєння навчального матеріалу залежить не лише від пізнавальних можливостей і здібностей дітей, а й від організації вчителем роботи на уроці, коли кожен учень працює над оптимальним навантаженням.

Більше уваги вчителям початкових класів потрібно приділяти диференційованому підходу, коли форми й методи навчання добираються відповідно до індивідуальних здібностей дитини, сприяють її повноцінному розвитку. Добираючи диференційовані завдання потрібно пам’ятати: для поетапної роботи потрібні не будь-які завдання.

Підібрати для слабших завдання з поступовим зменшенням міри допомоги , а для сильніших з ускладненням творчих завдань. Слід зазначити, що епізодичне застосування диференційованих завдань не дає бажаного результату, тому що частина учнів, особливо з низьким рівнем розвитку, буде безнадійно відставати, не досягнувши основної мети – засвоєння хоча б мінімуму знань, а сильніші не матимуть можливості постійно розвивати свої здібності. Тільки систематичне, поетапне використання диференційованих завдань дає позитивний результат. Щоб крок за кроком найслабші учні змогли дійти до виконання основного завдання, а сильніші в цей час матимуть змогу не зупинятися на досягнутому, а поглиблювати знання з даної теми, розвивати свої здібності, виконуючи творчі завдання. Тому потрібно продовжувати працювати над впровадженням методики диференційованого завдання. Добирати для школярів диференційовані домашні завдання. На уроках математики більше використовувати логічні та творчі задачі. Для здібних учнів добирати завдання творчого характеру.

  Аналіз роботи  методичного об'єднання свідчить про те, що ефективна організація роботи залежить від розвитку його інноваційного потенціалу, професійної компетентності педагогічного колективу, його готовності до роботи в умовах пошуку; створення науково-методичної та матеріально-технічної підтримки інноваційних змін.

Підсумовуючи роботу вчителів, членів  методичного об'єднання, можна зробити висновок, що завдання, які випливають з науково-методичної теми  методичногооб'єднання в основному виконано.    В наступному 2017-2018 н.р. всю роботу ШМО буде спрямовано на те, щоб діти зростали здоровими, життєрадісними, щасливими, здобували потрібні знання,  вміння  та навички, вміли застосовувати їх у майбутньому.

Але поряд з позитивним у роботі  МО є ще деякі напрямки роботи, які потребують уваги. Слід зазначити, що потребує вдосконалення робота по розвитку мовленнєвих здібностей школярів. Більше слід працювати над формуванням комунікативної компетентності молодших школярів. Особливої уваги потребує робота з підвищення навички читання та покращення результативності знань учнів з математики та української мови.

Здобутки МО ПК:

ü Активізація учнів початкової школи до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах «Гринвич», «КЕНГУРУ».

ü Систематичне проведення уроків з використанням ІКТ для підвищення й активізації пізнавальної діяльності учнів.

ü Використання на уроках здоров’язбережувальних технологій;
забезпечення екологічної спрямованості освіти.

ü Забезпечення всебічного розвитку особистості молодшого школяра через зміст навчальних програм та підручників.

ü Організацію  навчального - виховного процесу в початковій школі спрямували  на формування соціальної компетентності особистості учня.

ü Спрямували всю навчально-виховну діяльність початкової школи на завдання Концепції національно-патріотичного виховання.            

 

     Невирішені проблеми:

v недостатній рівень виявлення та впровадження передового педагогічного досвіду;

v потребує покращення робота з обдарованими учнями;

v мале висвітлення власних педагогічних доробок у педагогічній пресі;

v недостатнє забезпечення уроків сучасними технічними засобами навчання.

Методичне об’єднання ставить такі основні завдання на 2017- 2018 навчальний рік:

1. Підвищувати науково-методичну підготовку, удосконалюючи педагогічну майстерність, враховуючи індивідуальні здібності та нахили учнів, тісніше пов’язувати вивчення рідної мови, математики та інших предметів з розвитком мовленнєвих і пізнавальних умінь та формування національної самобутності і духовності школярів, виховання учня - творця відповідно до потреб та запитів суспільства.

2. Роботу МО спрямувати на всебічний розвиток юної особистості, вдосконалювати методичну культуру кожного педагога, використання його потенційних творчих можливостей, інноваційної діяльності.

3.      Систематично знайомитись і впроваджувати в практику сучасні освітні технології та інновації. Для підвищення рівня ефективності сучасного уроку широко впроваджувати у практику своєї роботи елементи педагогічного досвіду своїх шкільних колег, педагогів району з використанням  інтерактивних технологій навчання для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності.

Поповнювати „банк ідей” педагогічної творчості вчителів.

4. Працювати над розвитком в учнів самостійного критичного та креативного мислення, здійснювати індивідуальний підхід до юної особистості, інтерактивного здобування знань.

5. Проводити систематично індивідуальну роботу з обдарованими учнями, створювати умови для розкриття інтелектуального та творчого потенціалу дитини.

6. Поповнювати банк даних обдарованих учнів.

7. Сприяти виробленню в учнів правильного каліграфічного письма, розвитку мовленнєвої, пізнавальної і творчої активності, формування не тільки предметних компетентностей  учнів, а й самоосвітніх.

8. Проводити предметні тижні, шкільні олімпіади з математики, рідної мови.

9. Спрямовувати роботу кожного вчителя на навчальні можливості кожного учня.

Створювати на уроках гуманну, доброзичливу атмосферу , комфортне середовище, систему неформальної ділової комунікації, в якій учитель і учень спілкуються як особистості цінуючи унікальність і своєрідність одне одного.

Подобається